2017-11-22
«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає…»-саме такими словами хотілося б сказати про нашу рідну українську мову після проведеного тижня у санаторній школі- інтернаті.
Щодня у період з 6 по 10 листопада заходи, приурочені тижню, прославляли рідне слово, збагачували словниковий запас, наповнювали дитячі душі любов’ю та повагою до українського народу та його мови.
Так, з великим задоволенням команди « Розумників» та «Мовознавців» ( учні 6 та 9 кл) змагалися у інтелектуальній грі «Мово рідна, гордосте моя…»Цікавими, захоплюючими, а подекуди інтригуючи ми виявилися конкурси та змагання, а боротьба – напруженою. І, як результат - перемога команди «Розумники»( збірна 6та 9 кл)
Протягом тижня милозвучність рідного слова торкнулася душі кожної дитини, теплим промінчиком огорнула серця школярів, адже у кожному класі відбулися добре сплановані та підготовлені заходи, присвячені державній мові. Класними керівниками та вихователями були проведені виховні години, години спілкування, інформаційні ,пізнавальні години., різноманітні конкурси та вікторини.
Підсумком насиченого тижня став конкурс читців « О слово рідне, хто без тебе я?», де кращі учні школи мали змогу проявити свої декламаторські здібності та любов до рідного слова. Зі сцени лунали слова Т. Шевченка, В.Симоненка, Ю.Рибчинського, П.Тичини… а також авторські дитячі твори. Так, учениця 6 класу Чернишова Анастасія проявила любов до материнської мови власним віршем :
Мові
Милозвучна рідна мова.
Та яка ж вона чудова!
Ніби солов’їний спів,
Ніби пісня колискова.
Промовляю я щодня
Все ті самії слова:
«Мово, мовонько моя!
Дуже люблю тебе я!»
Милозвучна та барвиста
Ти, як сонце променисте,
Сяєш кожному із нас
Кожен день і кожен час!
Завершився тиждень нагородженням переможців та учасників заходів дипломами та грамотами на загальношкільній лінійці.
Зі словами вдячності звертаємося до учнів санаторної школи, адже ми, учителі словесності, побачили, наскільки важливим вияви явився цей тиждень для наших дітей, з якою відповідальністю , захопленістю та цікавістю школярі допомогли нам його провести. Упевнені: саме завдяки вам, майбутнім Великим українцям, мова житиме, бо « має в серці те, що не вмирає»…